Жив собі у місті Львіві хлопака якому надоїло кататися на Сенсі, впізнавати свою машину по номеру, і паритися літом… Захотілося йому виділитися… Гошей як звичайно в нашій державі нема… От прийшов він випадково, бо кожен день по при нього їздив на роботу в салон GEELY в свому славетному Княжо-Бандерівському місті по вул. Стрийській. І тут на нього накинувся менеджер, яки так розказав, що в хлопаки мало оргазм не стався. Він собі подумав навіщо мені того ВАЗ 2170 який збирають москалі… (я вже казав він був з Бандерштату), як можна купити машину вироблену братами Китайцями і зібрану зпрацьованими Українськими рукам в Кременчугу… Тим більше шо в Кременчугу збирають такі машини, які на сусідньому цементному заводі вже по 50 років працюють і ще їздять. Це ж круто. От купив він цю машинку GEELY CK 1.5 comfort в чорному кольорі. Начепив собі червоні чохли на сидушки щоб паче нагадувала бандерівський стяг і почав він нею їздити. Їздив довольний був як слон. Завів си бортового журнала
http://www.geely-club.com.ua/forum/view ... 4351#44351 , би всі знали яка в нього файна машина. Але так сі стало жи він випадково стрів на дорозі виріб москальського автопрому і виріши взяти го на таран би не їздив по славетних просторах Княжого міста. Але після тарану він зрозумів жи його плід Українсько-Китайської дружби народів також зазнав трат (так по дрібничказ капот, крило, бампер, радіатори і т.д.) Він звернувся до хвірми яка йому продала того автомобіля, згадав як добре вміють робити менеджери клієнту коли хочуть му чогось продати і сказав давайте запчастини. На що почув:
-А нема
- Коли будуть – перепитався хлопака
- Ой як не скоро – сказав чоловік який носив звання англійського походження – манагер
Хлопапка йому неповірив і зателефонував до стольного граду Києва де казали жи сидить не тико керівництво держави але і керівництво тої хвірми яка носила назву з трьох букв АИС (а ви про що подумали?
В стольному граді тому хлопаці ше один манагер Володя сказав за місяць все в тебе буде. Хлопака розстроївся але вирішив, що виходу в нього і так нема… Зовсім нема… Чекав… Плакав… Зганяв павуків, які вирішили що машина тепер стала частиною подвір’я і вони на ній будуть жити… За місця хлопака передзвонив знову до стольного граду поговорив з манагером Володьою який йому сказав чекати ше тиждень, а зато він на запчастини знижку дасть. Казав жи то Юльця винна (та шо прем’єр) бачите законів по наприймала а виконувати нема кому. Хлопака почухав потилицю і вирішив ладно бум чекати. Пройшов ше тиждень результату знову нуль. Павуки все таки відвоювали місце під розбитим капотом. Тоді хлопака зайшов си до інтернети і переситав там цих верки 8-800 ….. і там ше якісь. Понатискав він їх на телефоні і йому приємний жіночий голос сказав що розбереться. Розібрався пообіцяв шо завтра в тебе все буде добре і будуть тобі запчастини. Настало завтра. Хлопака передзвонив до магазину тої фірми з трьох букв. Він вже був не впевнений що вона називається саме на ті три букви які на вивісці (АИС) він вже думав про зовсім інші три букви. Але на магазині манагер Юрко сказав брате бандерівцю тоті зі стольного граду тебе знову обманули нема мені чого тобі дати. Я звичайно в курсі про твою біду, мої тобі співчуття але запчастин нема. Павуки вже обжили колісні арки. Передзвонив хлопака знову до стольного граду і знову поспілкувався із жіночим голосом. Голос йому сказав ангельський термін форс-мажор (хлопака передивисі вікіпедію) і поняв жи він нич не поняв але враження суб’єктивне клалося жи го знову намахали. І він знову передзвонив до того триклятого офісу яки сі знаходить в стольному граді тотої хвірми жи на три букви… Там знову приемний жіночий голос сказав про хворс - мажор і про то що завтра все беде добре…
Отож дорогі читачі чекаємо завтрашнього дня… Надіємося на хепіенд і на то що хлопака переконається в тому що назва хвірми кладається з букв АИС а не інших…
З повагою до дорогих моїх читачів Хлопака…
Ті сцуко Пі**раси відправили не автолюксом а Деливери... Там вони будуть тико біля 6 вечора, а доки заберуть то привезуть тільки завтра... Всетаки назва фірми складається з трьох букв не даремно....
